Успішне формування основних життєвих компетентностей учнів можливе за умов, коли пізнання оточуючого світу відбувається цілісно, систематизовано та узгоджено. Шлях до цього я вбачаю в інтегрованому навчанні - спеціально організованому викладанні і навчально-пізнавальній діяльності учнів з метою встановлення логічних зв’язків у ланцюгу «людина – природа – суспільство».
Особливо це актуально при вивченні природничих наук, зміст яких вміщує величезний об’єм інформації, важкої для запам’ятовування і розуміння. Тому протягом останніх навчальних років я працюю над методичною темою «Реалізація інтегрованого підходу на уроках біології та хімії».
Мета моєї діяльності: організовувати навчальний процес таким чином, щоб пізнання оточуючого світу відбувалось синхронно, гармонійно і всебічно. Саме в такій організації навчання – ключ до підвищення його ефективності та якості.
Інтеграційну складову я використовую на різних етапах сучасного уроку:
· актуалізації знань;
· вивчення нового матеріалу;
· перевірки і закріплення вивченого матеріалу;
· уроках узагальнення і контролю знань;
· домашнього завдання.
Найчастіше в якості інтегративного компоненту слугують матеріали предметів природничого циклу (математика, хімія, фізика), а також суспільно- гуманітарного напрямку (література, музика, мистецтво тощо).
Серед форм і методів інтеграції найчастіше застосовую:
- інтегровані питання і бесіди («Яка причина руху крові по судинах?» (біологія+фізика), «Чому деякі народи в південних районах земної кулі навіть улітку носять теплий одяг (бурнуси), шапки з хутра, п’ють гарячий зелений чай?» (біологія+фізика+географія) тощо);
- розв’язування інтегрованих задач («Орли (також соколи та яструби) помічають мишу у траві за 100 м. Це перевищує гостроту зору людини у п'ять разів. На якій відстані людина може помітити мишу?», «У стані спокою людина вдихає і видихає близько 500 см3 повітря. Скільки кисню при цьому вона споживає, якщо відомо, що в атмосферному повітрі кількість кисню становить 21%, а у видихуваному – 16%? Яка кількість повітря надходить в організм людини за годину, якщо частота дихальних рухів за хвилину становить 14?»);
- використання комплексних таблиць («Фотосинтез», «Колообіг Нітрогену в природі») або складання інтегрованих схем в ході проблемно-пошукової роботи учнів;
- аналіз фільмів, відеороликів з міжпредметним або міжтематичним змістом;
- домашні завдання інтегрованого змісту (підготовка доповідей, виготовлення оригінальних наочних посібників, складання кросвордів з використанням термінів, що всебічно розкривають тему).
Взаємозв’язок різних предметів здійснюю у таких формах:
- використання на уроках знань, умінь і навичок, набутих учнями на інших уроках (знання з хімії в темі «Фотосинтез», «Травлення в шлунку і кишечнику», знання про фізичні явища дифузії і осмосу в темі «Транспорт речовин через мембрани», «Газообмін в легенях» тощо);
- використання наочності, інструменту та обладнання кабінетів одних предметів на уроках з інших предметів (хімічний посуд і реактиви під час дослідження дії ферментів, якісних реакцій на речовини; динамометр для ілюстрації роботи м’язів, глобус для ознайомлення з поширенням тварин і рослин );
- проведення деяких занять з даного предмету в інших кабінетах;
- організація і проведення комплексних екскурсій (до краєзнавчого музею, місцевої хлібопекарні, аптеки тощо);
- комплексне використання знань, умінь і навичок учнів на позакласних заняттях (вікторини, конкурси, агітбригади).
На кожному уроці біології вважаю за необхідне використовувати фізкультхвилинку, яка сприяє не лише дотриманню здоров’язберігаючої складової, а й поєднанню біології або хімії з медициною і фізичною культурою (особливо під час вивчення курсу «Біологія людини» у 8-9 класах).
Інтегрований підхід у навчанні реалізую також і в позакласній роботі. Наприклад, вікторини, які потребують розв’язання стандартних і нестандартних біологічних питань, використовуючи опорні знання і вміння з хімії, фізики, математики; природоохоронні акції та конкурси, які спираються на всебічне вивчення екологічної проблеми з точки зору впливу хімічних або фізичних факторів на живу природу (загальношкільні акції «Батарейка», «Кришечка», «Друге життя пластикової пляшки»).
Досвід роботи в напрямку реалізації інтегрованого підходу у вивченні біології показав його суттєві навчальні переваги:
· сприяє розвитку наукового стилю мислення учнів;
· дає можливість широкого застосування учнями природничо-наукового методу пізнання;
· формує комплексний підхід до навчальних предметів, єдиний з погляду природничих наук погляд на ту або іншу проблему, що відображає об'єктивні зв'язки в навколишньому світі, формує у школярів систему інтегрованих знань;
· підвищує якість знань учнів;
· підвищує й розвиває інтерес учнів до предметів природничо-наукових дисциплін.
Отже, інтегроване навчання - це навчання, яке цілісно забезпечує пізнавальну спрямованість особистості школяра, створюючи умови для самореалізації особистісного потенціалу та саморозвитку.
Досвід роботи в обраному напрямку відображається в ряді досягнень моїх вихованців. Кожного року учні займають призові місця в олімпіадах районного рівня, а також стають переможцями різноманітних еколого-біологічних заходів вищих рівнів.
Переможці заходів обласного рівня:
2015 р. Домнін Денис (8 клас) – ІІ місце в XVII хіміко-біологічному турнірі імені І.І. Мечникова на базі центру довузівської освіти ХНУ імені В.Н.Каразіна.
ХL обласна олімпіада юних геологів Харківщини 2015 рік – Домнін Денис (7 клас), Ряднова Анастасія (7 клас);
ХLІ обласна олімпіада юних геологів Харківщини 2016 рік – Дегтярьова Єлизавета (7 клас), Андрущенко Ніна (7 клас), Клетьонкіна Юлія (8 клас), Поліщук Олена (9 клас).
Переможці міжнародних ігрових конкурсів:
Геліантус – 2016: взяло участь 22 учні школи, серед них – Домніна Альона – диплом абсолютного переможця, 2 учнів – дипломи І ступеня, 17 учнів – грамоти з біології та хімії.
Залучаю учнів до участі в благодійних акціях екологічного змісту. Останнью з них є реєстрація і активна співпраця у Всеукраїнському освітньо-екологічному проекті «Мрій і Дій!», ініційованого благодійним фондом "ОВЕС" і погодженого рекомендаційними листами Міністерства освіти і науки України, Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти від 25.10.2016 року №2/2-14-2215-15.
Являюсь постійним дописувачем друкованих і електронних педагогічних видань («Біологія в школі», «Освіта.UA», «Методичний портал»), друкуюсь в періодичних виданнях місцевого рівня (газета «Дворічанський край»).
Впровадження інтегративного компоненту на уроках біології – шлях до підвищення професійного рівня вчителя, оскільки потребує з його боку великої і творчої роботи в напрямку самоосвіти і пошуку нових ефективних форм і методів організації навчання. Тому в подальшій діяльності планую продовжувати роботу над обраною темою і розширити загальноосвітній потенціал шкільного курсу біології.
